Ми – не сировинний потенціал
Добавив: vyzhnytsia1
Коментарів: 0
Добавлено: 20-09-2017, 09:23
Переглядів: 23

 Якось традиційно повелося, що чи не кожного року за дорученням редакції зустрічаюсь з керівниками одного з найпотужніших підприємств у лісовій галузі України – ДП «Берегометське ДЛМГ». Та ця зустріч, яка відбулася минулого вівторка, незвичайна, бо перша з Русланом Тарасовичем Максимчуком. Його нещодавно перевели зі статусу в. о. в директори цього підприємства.

– Руслане Тарасовичу, Ви людина, яка народилася в родині лісівників, тож напевно вибору у Вас іншого не залишалось, окрім як стати працівником лісу.
– Як кажуть, у нашій фамілії з діда-прадіда працювали у лісі. Мій батько і його брат, дядько Богдан, займали посади лісничих. Тож усі в родині думали, що закінчивши Кутську школу оберу фах, пов’язаний з цією галуззю. Проте я вирішив стати інженером-будівельником.
Трудовий шлях розпочав у Кутському лісокомбінаті, що на Івано-Франківщині. У 90-х роках це підприємство перестало існувати і я став безробітним. Тоді й задумався: чому у нас кругом ліс, а підприємства лісопереробної галузі закриваються. І вирішив здобути другу вищу освіту у Львівському національному лісотехнічному університеті.
З 2012-го року працюю у Берегометському мисливгоспі – спочатку інженером, головним інженером з будівництва лісових доріг. Горджуся, що серед збудованих під моїм керівництвом мостів є такі, що вважаються найвищими дерев’яними спорудами не тільки в Україні, а й в Європі.

– Ви слушно зауважили, я би ще так сказала – живемо серед меблевої сировини, а шафи купуємо румунські. Пам’ятаю, як в молоді роки хотіла придбати продукцію меблевого цеху Берегометського лісокомбінату.
– Отож, ми поставили собі за мету перестати бути сировинним додатком і можливо в перспективі знову виготовляти меблі, які були колись популярні в усьому Радянському Союзі. Це звичайно мрія, думаю здійсненна, але ми реально дивимося на речі. Жодна поважаюча себе держава не буде продавати сировину, ще й таку цінну як деревина. Карпатський ліс багато століть цінується в Європі. Перші кроки вже зроблено – ми зменшуємо заготівлю деревини та збільшуємо її переробку. Для цього придбали три стрічкові пилорами, нові верстати, вантажівку, кран-балку, горбильний верстат, який переробляє технологічну та дров’яну деревину. Тобто з технологічної сировини, яка ще недавно йшла на дрова, виготовляємо заготовки. Відходи теж освоюємо – для цього ми навесні придбали дробильну машину, відновили повністю аспіраційну систему. Найближчим часом плануємо збудувати окремий цех з переробки низькосортної сировини, яка не користується попитом на внутрішньому ринку.
На правому боці нашого підприємства уже закінчений цикл: деревину доставляють з лісу під кран-балку. Сортують. Частину надаємо на аукціон для продажу підприємцям-деревообробникам, а більшість йде у цех переробки деревини. Частина відходів переробляється на горбильному верстаті, інша – перемелюється на щипу і тирсу, які також продаються. За останній рік на сміття ми нічого не вивозили. Час вносить нові корективи і бачення, тож помітили, що тут доцільніше би встановити брикетну лінію, адже у районі з’явився попит на цю продукцію. Життєві будні не дозволяють нам стояти на місці. Така поглиблена переробка – це не лише збереження екології, це ще додатково створені робочі місця, що важливо для нашого найбільшого у ра-йоні населеного пункту.

– На жаль, серед моїх колег-журналістів, є такі, які сформували образ лісівника, що безжально нищить ліс. Буваючи на різних підприємствах, можу сказати, що тих, хто вболіває за наше майбутнє, все-таки більше. І ви чи не перші в Україні підтвердили те, що у лісі можна заробляти не рубаючи ліс, а організовуючи тут відпочинок, оздоровлення, краєзнавчу роботу.
– Так, лісовий туризм у нас уже діє кілька років. Плануємо розширити цю діяльність, адже є попит. І головне, великі рекреаційні можливості. Сьогодні використовуємо ту базу, що маємо. Зробили ремонти, дообладнали та облаштували всі будиночки. Всі, хто у нас відпочивав, задоволені. Особливо приємно приймати подяки від атовців та їх сімей за створені гарні умови для відпочинку й оздоровлення.

– Чи не відчуваєте вплив попередніх керівників на Ваш авторитет директора?
– Я сьогодні представляв молодого спеціа-ліста, який виявив себе як здібний організатор, сучасний менеджер, на посаду керівника Мигівського лісництва. Це Василь Гавриляк. І, звичайно, що колектив, особливо ветерани, будуть порівнювати його із батьком, заслуженим лісівником України, депутатом обласної ради Юрієм Гавриляком. Мої напутні слова, сказані в присутності Юрія Васильовича були такими: «Ти на це не дивися, не бійся ламати стереотипи, ти повинен мати свою думку». Робота лісничого і взагалі робота лісівника не є шаблонною. Тут людина може проявити себе і своє бачення функціонування. Є норми, закони, кодекси, яких ми мусимо дотримуватись – це однозначно, але є широке поле діяльності.
Я дуже поважаю кожного керівника цього підприємства, вони багато зробили для його становлення. Але це порівняння трохи шкодить.

– До речі, який кадровий потенціал підприємства?
– З великою повагою ставимось до наших ветеранів, людей, які вже довго працюють на підприємстві. Але й раді вітати і молодих. Ми не скоротили жодного робочого місця, а навпаки, осучаснення потужностей і поглиблена переробка деревини дає змогу створювати нові робочі місця, адже у селищі ми є основними роботодавцями. Середньомісячна зарплата складає 6400 гривень.
Радує, що колектив омолоджується. Це значить, що нам довіряють. Серед новопризначених головний інженер Василь Швейко, начальник виробничого відділу Володимир Гаврада, начальник нижнього складу Богдана Граб, начальник лісопильного цеху Юрій Курелюк, головний механік Іван Стратій. Перед тим, як стати управлінцями, ці люди пройшли трудове гартування на нашому підприємстві, добре себе зарекомендували.
Злагоджена робота підприємства свідчить, що тут працюють високопрофесійні кадри. Це я відчув під час виконання обов’язків директора і тому не боявся, коли мене призначили керівником, бо я знав, з ким маю працювати. Я вдячний усім за роботу і напередодні професійного свята буде відзначений кожний працівник.

– Спасибі вам, лісівники, за добру справу. Нехай лісові хороми відчиняють усім гостинно двері, а ви щоб завжди втішалися гірськими обновами – новии лісовими насадженнями. Адже почуття людини, яка власноруч посадила ліс і входить до нього як у свій дім,
словами не передати.


ДОВІДКОВО:
ДП «Берегометське лісомисливське господарство» створене у 1998-му році на базі Берегометського держлісгоспу та держмисливського господарства «Буковинське». У структуру підприємства входять 9 лісництв, мисливське господарство, нижній склад, цех переробки деревини і ремонтно-механічний цех.
За 6 місяців цього року підприємство сплатило 25 млн грн податків. З них до державного бюджету 5,7 млн грн, до місцевого – 13,2 млн грн, ще 6,1 млн грн – цільові внески до державних фондів.

Алла ЧЕЧУЛ.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Вижницькі обрії"

Передплатний індекс: 63667

Адреса: 59200, м.Вижниця,
Чернівецької області,
вул.Р.Шухевича, 14.

Тел. (3730) 2-33-70.
E-mail: redakcia@meta.ua

Особистий кабінет